5 дитячих вікових криз

25 істин, які потрібно знати батькам

ОСНОВНІ ПОМИЛКИ У ВИХОВАННІ

Дуже часто молоді батьки та не тільки, допускають багато помилок у вихованні своїх дітей. Це пов'язано з незнанням основ дитячої психології і педагогіки, з сімейними традиціями виховання, модними течіями в суспільстві та інше. Послідовне роз'яснення правил, обмежень і вимог заміщають вседозволеністю і повною свободою дитини. Від чого малюк звикає до такого стилю життя і при зміні оточення він стикається з масою труднощів: в садочку йому важко адаптуватися до режиму дня, правил і норм спілкування та ігор. У дитини може з'явитися сильний негативізм, агресія, протести. По суті вседозволеністю батьки перетворюють дитину в егоїста, який не зважає на чужу думку і відповідно таким дітям буде важко в спілкуванні з однолітками і дорослими. Все повинно бути в міру, і розумні обмеження і рамки дозволеного треба створювати. Подивимось на типові помилки у вихованні дітей.

ГІППЕРОПІКА

Це надмірна, перебільшена турбота про дитину, яка йому шкодить. Те, що дитина готова зробити сама, тривожна мама йому зробити не дасть, і зробить за нього. Як наслідок, дитина не має можливості пізнавати щось нове та відповідно розвиватися, його ініціативність й пізнавальний інтерес падають, також, як і його самооцінка. Діти можуть переймати тривожність батьків на себе, і просто вже боятися діяти самостійно. Дитина чекатиме, коли за нього зробить роботу батьки. Іноді батьки навпаки захвалюють дитину з приводу та без приводу, від цього у малюка формується роздута зарозумілість. І якщо вона не адекватна його здібностям і вмінням, то це дитина зрозуміє рано чи пізно в соціумі, стане погано себе вести, проявляти негативізм і агресію.

ГІППООПЕКА

Кожна з крайнощів дуже негативно позначається на особистості дитини. Також, як і гіпперопіка, гіппоопіка - одна з головних помилок у вихованні дітей. Гипоопіка - це такий стиль виховання в сім'ї, при якому малюк наданий сам собі, він нікому не потрібен, позбавлений любові і турботи. Гипоопіка дуже негативно впливає на формування особистості, через відсутність любові і турботи діти виростають грубими, схильними до девіантної поведінки.

ЧАСТІ ПОГРОЗИ І ЗВИНУВАЧЕННЯ

Всі люди помилятися, маленькі діти теж і набагато частіше за дорослих, так як у них немає життєвого досвіду і знань. Тому батькам варто м'яко реагувати на погану поведінку, на незначні промахи - не реагувати взагалі, на серйозні - робити зауваження і пояснювати чому так робити не можна, пояснювати свої почуття і переживання. Якщо дитина не реагує на зауваження, можна спробувати також не реагувати, коли вона просить щось купити. Після слід перепитати які дитина почуття переживає й провести аналогію з тим що Ви відчували, коли він не слухався. Обмежувати ті розваги або ласощі які йому подобаються. Створити адекватну віку дитини систему покарань за погану поведінку та обов'язково ці правила підтримувати в дії.

НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ, НЕПОСЛІДОВНІСТЬ В ПИТАННЯХ ВИХОВАННЯ

Маленька дитина тільки вчитися жити за правилами цього світу, батьки повинні сформувати постійну межу дозволеного: що можна, а що не можна. Тільки в цьому випадку малюк не буде губитися в у всіх нововведеннях які йому готує життя. Мама вимоглива, а тато все дозволяє, або навпаки. Бабусі, дідусі балують та захищають малюка який провинився і ін. Завжди серйозний проступок повинен мати адекватне покарання відповідно до віку дитини.

БРАК ЧАСУ

Бурхлива міське життя поглинає батьків з головою в роботу, домашні клопоти, справи й на малюка часу зовсім не залишається, він відчуває себе непотрібним, вимагає уваги і вередує. Перебудуйте графік життя так щоб якомога більше приділяти дитині уваги, хоча б перед сном, виділіть годинку пограти, почитати казку, поговорити. Ні в якому разі не витрачайте дорогоцінний час на телевізор, планшет або комп'ютер, - дитині потрібне спілкування й жива гра.

Основні правила правильного виховання

Давайте подивимося на те без чого не можна уявити успішне виховання дітей.

1. Безумовне прийняття і любов до дитини - найважливіше і життєво необхідне відношення до малюка. Не забувайте обіймати, пестити говорити та виражати свою любов.
2. Побудова меж дозволеного - батьки повинні сформувати межі дозволеного, та розумні заборони, адекватну віком систему покарань за недотримання правил сім'ї. Цій системі повинна дотримуватися вся сім'я та потрібно виключати невідповідність і непослідовність в питаннях виховання.
3. Хвалити дитину за успіхи - формуючи його адекватну самооцінку. Це не означає що потрібно занадто переоцінювати досягнення, але не забувати їх хвалити й заохочувати.
4. Мотивувати на самостійність - направляти до досягнення нових цілей відповідно до вікових можливостей малюка.
5. Критикувати можна тільки поведінку, а не особистість дитини, та намагатися вдаватися до цього тільки в крайніх випадках. Описувати свої емоції на таку поведінку, що ви засмучуєтеся, що Вам неприємно і т.д.

П'ЯТЬ ШЛЯХІВ ДО СЕРЦЯ ДИТИНИ

1. ДОТИК — один із найважливіших проявів лю­бові до дитини. У перші роки життя дитині необ­хідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голові, цілували тощо. Тактильна лас­ка однаково важлива і для хлопчиків, і для дівча­ток. Виражаючи свою любов до дитини цього віку за допомогою ніжних дотиків, голубіння, поцілун­ків, ви домагаєтеся більшого емоційного відгуку, ніж словами «Я тебе люблю».
2. СЛОВА ЗАОХОЧЕННЯ. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, адже тоді слова втратять усю силу і сенс. Кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою.
3. Час, присвячений спілкуванню з дити­ною, — це ваш подарунок для неї. Ви ніби гово­рите: «Ти потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Іноді діти, для яких батьки не знаходять достатньо часу, саме поганими вчинками привер­тають до себе їхню увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Тож як би ви не були заклопо­тані, потрібно приділяти час не лише хатнім спра­вам, перегляду телепередач, іншим задоволенням,
4. ПОДАРУНОК. Багато батьків використовують подарунки, щоб «відкупитися» від дитини. Діти, які одержують ці подарунки, починають вважати, що любов можна замінити різними речами. Слід пам'ятати, що ні кількість, ні коштов­ність подарунків не відображують силу почуття. Справжній подарунок дарують щиро: не в обмін, а просто так.
5. ДОПОМОГА. Кожного дня діти звертають­ся до нас з різними запитаннями, проханнями про допомогу. Завдання дорослих — почути за­питання та відповісти на них, вчасно допомогти дитині. Якщо дорослі допомагають дитині і ро­блять це з радістю, то душа дитини наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять і сварять дити­ну, така допомога її не радує.

На кожному етапі розвитку дитини ми по-різному виражаємо свою любов до неї. Дуже важ­ливо обрати саме ту форму вираження (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА.

ЯК ОПТИМАЛЬНО ОРГАНІЗУВАТИ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ДИТИНИ.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Організація навчального процесу онлайн відрізняється від очного навчання дітей. В першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ДОМА. Кожна третя дитина перебуває у стресовому стані / тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами.

Однією зі складових стресу є втрата стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина відвідувала школу та отримувала знання безпосередньо під контролем учителя. Сьогодні ж саме батьки мають правильно організувати та мотивувати дитину продовжувати працювати і під час дистанційного навчання. Як же зробити це таким чином, щоб не зіпсувати стосунки в родині і не порушити психологічну атмосферу в домі? 

1. Складіть разом з дитиною чіткий розклад (підйом та відхід до сну, навчальний час, відпочинок, прийом їжі тощо) та дотримуйтеся його.
2. Організуйте робочу зону для навчання, де дитину не будуть відволікати.
3. Не забувайте, що дистанційний урок – це також урок, тому учень повинен мати відповідний зовнішній вигляд. Ця умова важлива насамперед для розуміння учня серйозності процесу навчання.
4. Заохочуйте дитину до спілкування з однокласниками онлайн – це підтримає єдність класу та мотивуватиме до навчання.
5. Не переносьте свої тривоги та страхи на дитину. Діти швидше адаптуються до нових умов, тому вам не варто постійно говорити їм про свої переживання. 
6. Помічайте успіхи дитини та правильно мотивуйте її. Дистанційне навчання буде ефективним лише у випадку чіткої мотивації, а не змушування.
7. Не намагайтеся замінити дитині вчителя, ви – батьки і маєте відповідати лише цій ролі. У випадку незрозумілих питань щодо уроку, звертайтеся за допомогою до педагога. 
8. Оскільки дитина постійно вдома, її енергія та запал не використовуються, тому можуть виникнути проблеми у спілкування. Заохочуйте дитину до спільної діяльності, як господарської, так і ігрової.

Дистанційне навчання – це процес, який впливає на відносини батьків та дітей, тому слід правильно виставити кордони власного впливу і відповідати лише за власне «коло компетентності».

Для того щоб допомогти дитині створити позитивну атмосферу для навчання, систематизувати і структурувати (тобто зробити зрозумілим) цей процес, пропоную такі кроки.

1. СКЛАСТИ ЧІТКИЙ РОЗКЛАД / РЕЖИМ

Стабільність і зрозумілість –  це те, що для дітей створює певну зону безпеки. Адже саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Повісьте його на видноті, намагайтеся дотримувати режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини.

2. ОРГАНІЗУВАТИ РОБОЧУ ЗОНУ

Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій куточок + навушники. Де будуть тільки потрібні для уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло – яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.

3. ОРГАНІЗУВАТИ ФОРМУ

Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і переключитися на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг. Це якась уніформа, що допомагає не забувати, де ти і що ти робиш.

4. РОБИТИ ПЕРЕРВИ

Фокус уваги школяра на відеоконференції / уроці – 20 хвилин. Не більше. У старших школярів 30 хвилин і то у разі внутрішньої мотивації та інтересу до предмета. Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах).

Братися до виконання домашньої роботи, яку задають в онлайн-школі, доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити, пограти і перезарядитися.

5. ЗАОХОЧУВАТИ СПІЛКУВАННЯ З ОДНОЛІТКАМИ

Провідна діяльність школярів середніх і старших класів – це спілкування. Вони звикли проводити багато часу в колективі спілкуючись, тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції. Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками (безпечно, звісно ж).

6. ЗНИЗИТИ ОЧІКУВАННЯ І ВИМОГИ

Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і вчитися як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина / дочки погіршилася — НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІТЬ, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками. Дітям складно. Якщо ми ще будемо стояти у них над душею, вимагаючи тільки позитивних оцінок, то це посилить їхню тривогу, погіршить стосунки з ними. Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переосмислення своїх вимог стосовно дитини.

7. МОТИВУВАТИ І ПОМІЧАТИ УСПІХИ

Не змушуємо дитину, а мотивуємо! Водночас не забуваємо відзначати її успіхи. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте.

Ось такі базові та найнеобхідніші правила, що допоможуть правильно організувати процес дистанційного навчання.